Звіт керівника

Звіт роботи директора 

ЗДО «Ялинка» імені В.О.Сухомлинського, 

Всеукраїнського центру із розповсюдження та впровадження ідей В.О.Сухомлинського

Тоцької Т.П.

за 2020-2021 н.р.

По вулиці Білодубравній 8, що в м. Бровари, розташувався ще в 1981 році заклад дошкільної освіти «Ялинка» імені В.О.Сухомлинського. Батьки і працівники вважають, що нашим дітям пощастило: дошкільний заклад розташований у мальовничій, затишній місцевості. Парк, озеро над озером красуні берізки, а із-за білокорих берізок визирає казкова будівля дитсадка. Світла і легка з ясними біло-голубими вікнами, вона схожа на казковий теремок. Його щоденно заповнює дзвінкоголоса малеча. Чорняві, біляві, русяві голівки, сині, сірі, карі оченята – дівчатка і хлоп’ятка розбігаються  по своїм групах, що затишно розташувались на двох поверхах. П’ять днів на тиждень з ранку до вечора чекають на малят іграшки, казки, веселі ігри та забави, перші уроки доброти, людяності, ввічливості.

Тут навчають, виховують, радіють, люблять, турбуються. В кожній дитині – цілий світ, кожна дитина – то особистість. І щоб ця маленька особистість виросла щедрою, доброю, люблячою, вихованою трудиться весь колектив дошкільного закладу.

Будинок садочка – типовий, розрахований на 6 груп на 140 місць, великі, просторі, достатньо освітлені приміщення. Але на цьому схожість з іншими дошкільними закладами закінчується, бо починається те, що називається «власним обличчям». І має його не тільки сам садок, а й кожна група, кожен кабінет. Все оформлення інтер’єрів приміщень виконане власними руками колективу. Картини з соломки – це наша гордість, наше обличчя, наш імідж. 

Весною 2019 року за благодійні внески батьків була проведена робота із посадки фруктових дерев – було закладено Сад Матері. Оформили бузкову алею, на якій посадили 22 куща бузку, а також був створений ягідник – висадили 45 кущів чорної та червоної смородини. 

Силами батьків кожної групи протягом літа будуть про водитись косметичні ремонти груп, ігрового майданчику, дві комори.

3 квітня 1992 року дошкільний заклад підпорядкований Броварському міському відділу освіти. 

Площа двору закладу дошкільної освіти становить 1,3 га. Двір розбитий на 6 майданчиків, які обладнані павільйонами і необхідними спорудами. На території дитсадка є 2-а фізкультурних майданчики, а також майданчик по вивченню правил дорожнього руху. Крім цього навколо садочка розбиті чудові квітники, має садочок фруктовий сад. В дошкільному закладі діє 6 груп: 1 ясельна, 2 молодші, 1 середня, 2 старші.

З 01.01.2000 року на базі заклад дошкільної освіти «Ялинка» імені В.О.Сухомлинського було відкрито Інститутом проблем виховання, АПН України експериментальний майданчик, мета якого - оновлення змісту, форм і методів у дошкільному вихованні з "Впровадження спадщини Василя Сухомлинського в морально-естетичному вихованні дітей"

31.12.2008 року заклад дошкільної освіти «Ялинка» імені В.О.Сухомлинського було надано статус експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня. Науковим керівником експерименту призначено Кононко О.Л., заступника директора Інституту проблем виховання АПН України, доктора психологічних наук, професора; науковим консультантом експерименту - Сухомлинську О.В., академіка-секретаря відділення теорії та історії педагогіки АПН України, доктора педагогічних наук, дійсного члена АПН України.

У 2015 році було успішно завершено дослідно-експериментальну роботу (наказ Міністерства освіти і науки України  №220, від 27.02.2015р. ) та відкрито на базі дошкільного навчального закладу Всеукраїнський центр по розповсюдженню та впровадженню ідей В.О.Сухомлинського серед дошкільних навчальних закладів України (наказ Міністерства освіти і науки України  №353, від 25.03.2015р.)

За додатковими штатами в садочку працюють: практичний психолог, керівник гуртка з англійської мови, керівник гуртка з природи, керівник гуртка по хореографії, інструктор з фізкультури, керівник гуртка образотворчої діяльності, логопеди. 

У дошкільному закладі: 

ІІ- ї категорії – 6-и педагога;

мають педагогічне звання «вихователь-методист» - 8 педагогів;

                                             «керівник гуртка-методист» - 5 педагога;

                                             «практичний психолог-методист» - 1;

                                             «вчитель-логопед» - 1;

Мають знак: 

«Відмінник освіти» - 3 педагога;

                    «Софії Русової» - 3 педагога;

«Василя Сухомлинського» -1

Підводячи підсумки освітньо-виховної роботи за 2019-2020 н.р. кожен керівник має поставити перед собою питання. Що ми зробили за звітний період? Що нам вдалося? В цьому році ми ставили трохи інші питання: «Що ми не зробили? Чого нам так і не вдалося досягнути? Які помилки були зроблені в роботі? Що нам необхідно враховувати в наступному році? » І прийшли до висновку, що у сучасних умовах розвитку дошкільної освіти вже неможливо працювати по-старому. Змінилися запити суспільства, а отже слід оновити усі сфери життя закладів дошкільної освіти. Нині педагог має володіти інноваційними технологіями або хоча б мати уявлення про них. Лише так він зможе удосконалити свою педагогічну майстерність.

Хочеться розпочати зі слів В.О.Сухомлинського, який говорив: «Той хто висушив сльози на обличчі дитини і викликав посмішку на її устах, достойніший, зодчого, що спорудив найдостойніший храм.

Так наша місія – звести споруду людського щастя. Це і є виховання, це і є творення душі.» (т.5 ст 464).

Підсумовуючи роботу закладу дошкільної освіти за 2020 – 2021 н.р. можна сказати, що педагоги виконали поставлені завдання, але багато в чому залежало від епідемічної ситуації в країні. 

Так ХХVII Всеукраїнський педагогічні читання які відбулися 30 вересня 2020 році в нашому закладі і в місті, проходили онлайн, а це знизило активність людей, і якість самого заходу. Наші педагоги Корнет О.П., керівник гуртка театралізованого танцю, вихователь Єрмоленко Ю.М., керівник гуртка Гавриленко Н.С., психолог Ліждвой Л.М. – підготували чудові презентації своєї роботи і активно приймали участь в роботі педагогічних читань. 

В цьому році ми працювали над вирішенням таких завдань, як:

1. Турбота про здоров’я дітей – вихованню здорової особистості.

2. Формування творчої особистості дошкільника, розвиток творчих здібностей. 

3. Формування моральних рис характеру дітей через літературні оповідання В.О.Сухомлинського.

 

Всі ці завдання вирішувались і в повсякденному житті (під час прогулянок, спостережень, ігор), а також під час спеціально організованих занять.

ІІ педрада «Від екології природи до екології душі», - така її тема, проходила дуже цікаво і результативно. 

Вихователі навчали дітей розуміти що таке добро і зло (вихователь Смірнова І.В.). обговорювали питання «Чи може природа бути злою і коли?» за казкою в якій розповідається про те, як їжачиха роздала всі свої голки і стала голою. Діти в ході розмови роздумували про те, які вони добрі справи можуть робити.

Вихователь Левадська Н.Л. в ході заняття проводила експеримент із свічкою, яка палає і порівнювала полум’я з людиною, яка дарує тепло та вчила дітей оцінювати вчинки Сонечка-жучка з казки про добре серце. 

Кривошлик О.М. проводячи заняття за оповіданням В.О.Сухомлинського «Покинуте кошеня», вчила дітей розуміти такі поняття як страх, про відчуття і почуття які виникли у кошеняти і дівчинки.

Ліждвой Л.М. говорила з дітьми про погані вчинки, які роблять люди і те, які слід залишають погані справи в душі людини, порівнюючи це з забиванням цвяхів в дошку. Вона на цьому прикладі пояснила дітям, що дірочки від цвяхів – це рани, образи, які залишаються на все життя.

Єрмоленко Ю.М. проводила заняття за оповіданням В.О.Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду» через яке навчала дітей ділитись, виховувала повагу до мами.

Мозолевська Л.О. теж вела з дітьми розмову про доброту, діти пояснювала те як вони розуміють значення слова «доброта», де вона живе в чому проявляється. Застосувала дуже цікавий прийом «Дерево доброти». Діти розповідали про те, яке добро на дотик, як за допомогою жестів, міміки можна показати добрі почуття. 

Ситюк Н.М. в бесіді з дітьми ставила питання «Що таке добро? Доброта тепла чи холодна? На що вона схожа?» та через драматизацію казки і настільний театр доводила дітям суть.

 

  Хочеться подякувати всьому педагогічному колективу нашого дитячого закладу, який вкладав, в роботу свою душу, серце, любов і бажання принести радість дітям. Вихователі раділи з того, що оченята дітей сміються, а не плачуть, були щасливі від кожного вдало проведеного заняття, розваги, свята. Протягом року не було байдужості і не бажання творити радість і щастя в дитячих серцях. І нам багато чого вдалось зробити за минулий рік. 

Головними завданнями в 2020-2021 н.р. були:

1. Інтеграція наскрізних соціальних навичок у щоденне життя дитини, формування компетентностей, які підготують її до успішного життя в інформаційному та постінформаційному суспільстві.

2. Виховання особистості здатної до критичного та креативного мислення.

3. Апробувати і узагальнити в практичній діяльності педагогів з дітьми інноваційні освітні технології.

4. Розкриття сутності пізнання світу через моральність літературних творів В.О.Сухомлинського.

І вони здійснювались під час педрад та інших методичних заходів освітньо-виховної роботи з дітьми. 

Так перше завдання річного плану «Інтеграція наскрізних соціальних навичок у щоденне життя дитини, формування компетентностей, які підготують її до успішного життя в інформаційному та постінформаційному суспільстві.» здійснювалось протягом всього освітньо-виховного процесу, під час всього життя дітей в дошкільному закладі – як під час організованої так і під час самостійної діяльності дітей. 

Друге завдання – «Виховання особистості здатної до критичного та креативного мислення.» здійснювалось під час виконання програмових завдань з розвитку мовлення, математики та пізнавальної активності дітей протягом всього освітнього процесу. Вихователі продумували завдання для дітей і самі проявляли неабияку творчість та креативність. Так, готуючись до другої педради, яка вразила всіх своєю організованістю та співпрацею вихователів всіх груп. Педагоги втілювали свої ідеї через виготовлення дидактичних ігор з фетру для роботи з дітьми всіх вікових груп. До роботи з фетру були залучені батьки. Спільною працею було виготовлено багато необхідного цікавого та змістовного дидактичного та розвивального матеріалу для роботи з дітьми саморобних ігор з фетру, які представили на цій педраді. Вихователі Єрмоленко Ю.М., Нєкрасова Л.П., придумали цікаві завдання та конкурси для педагогів та нагороджували їх саморобними медалями. 

Надзвичайно цікаві посібники були представлені вихователями Смірновою І.В. та Левадською Н.Л., які долучили до роботи своїх батьків. Мама Андрієць Олена виготовила з фетру персонажів до казки «Голодна гусінь», а також набір предметів до творчої гри «Косметика». Мама Глухова Євгенія вив’язала гачком персонажів до казок «Ріпка», «Колосок», «Теремок», а також багато речей з одягу для творчої гри «Продуктовий супермаркет».

Вихователі Кривошлик О.М., Мозолевська Л.О. молодшо-середньої групи також залучили маму Олійниченко Олену до виготовлення дидактичної гри з фетру «Чудо-грибок», мама Бараннік Наталії виготовила гру «Веселі сонечка». Ряд дидактичних ігор з фетру «Шнурівка», «Змійка», «Кольоровий футбол» які виготовила Кривошлик О.М. були цікаві для дітей. 

Педагоги Малигіна Ю.Т., Шипко Н.П. (середня група № 4) придбали заготовки зображень до казок: «Нові пригоди колобка», «Троє поросят», «Теремок», «Ріпка», з метою зацікавленості дітей до створення своїх казок.

Ситюк Н.М., Галай Л.М. вихователі старшої групи придбали зображення до дидактичних ігор «В саду, на городі», «Хто, що їсть», «Чарівна книга казок», «Як Маша і Міша вчилась рахувати» і таким чином збагатили цими посібниками дидактичні матеріали з розвитку мовлення.

Надзвичайно цікавою була робота вихователя ясельно-молодшої групи Єрмоленко Ю.М., яка виготовила з фетру дидактичну гру «Геометричні тварини» та «Чарівна шафа». А Некрасова Л.П. виготовила планшети з фетру згідно пір року та «Дерево пори року». А також ці педагоги придбали та повирізали заготовки дидактичних ігор з фетру «Хто, що їсть?», «Хто літає, стрибає, плаває?», «Професії дорослих?», «Пори року. Чотири сезони.», «Маленькі кулінари?», «Зваримо борщ, суп?», «Зваримо компот?», «Що, де росте?» (овочі і фрукти), «Свійські тварини в твоєму краї?»

І якщо підсумувати роботу всіх педагогів, то можна впевнено сказати, що всі педагоги були креативними, зацікавленими, у виготовленні дидактичних ігор з фетру і збагатили матеріальну базу надзвичайно цікавими посібниками.

Третє завдання, яке звучало «Апробувати і узагальнити в практичній діяльності педагогів з дітьми інноваційні освітні технології.», вирішувалось на ІІІ-ій педраді під час підготовки літературно-проектної діяльності на тему «Сонь – син Соняха».

В розробці цього проекту брали участь всі педагоги. Сам проект складається з таких тем:

1-а - квітка соняшник – символ України за літературним твором В.О.Сухомлинського «Квітка сонця»;

2-а - за змістом казки «Історія про зернятко, яке вміло говорить В.Правоторової», вихователь Мозолевська Л.О.;

3-я – «Соняшник – важлива і корисна квітка» за оповіданням «Сон – син Соняха» автор Медведєва. «Соняшник – це диво квітка», вихователь Галай Л.М.

4-а – «Соняшник – це диво квітка», вихователь Смірнова І.В.;

5-а – «Соняшник – рослина, яка надихає митців на творчість» педагоги: Гавриленко Н.С., Малигіна Ю.Т., Шипко Н.П.

Ця літературно-проектна робота – є результатом проектної діяльності наших педагогів, які прагнули внести свої авторські інноваційні технології в роботу з дітьми і підняти нашу освітню роботу на більш якісний рівень. Кожен з п’яти тематичних блоків цієї проектної роботи складався з: 

- певної теми і мети до неї;

- розробленого методичного інструментарію до теми, що являється безпосереднім планом роботи вихователя з дітьми; 

- моделі цієї теми;

- моделі художнього твору і конспекту заняття з використанням оповідання чи казки;

- дидактичні ігри по даній темі.

Зазначена проектна діяльність цікава, змістовна і в повній мірі застосовується в роботі з дітьми.

Четверте завдання «Розкриття сутності пізнання світу через моральність літературних творів В.О.Сухомлинського.», виконувалось постійно вихователями у повсякденній роботі з дітьми під час читань казок, оповідань В.О.Сухомлинського практично щоденно. Педагоги закладу постійно читають дітям оповідання В.О.Сухомлинського на різні теми, а після проводять бесіди з дітьми під час яких діти висловлюють власні судження про світ, вчинки, вчаться розмірковувати що погано, а що добре. 

В цьому навчальному році:

- 27 вересня 2020 році Тоцька Т.П. взяла участь у ХХVI Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: методична спадщина педагога в контексті ідей Нової української школи» з доповіддю на тему «Добре слово,  або як прищеплювати любов до рідної мови.» 

- 14.11.2020 р. проведено науково-практичний семінар в ЗДО «Ялинка» імені В.О.Сухомлинського, Всеукраїнський центр із розповсюдження і впровадження ідей В.О.Сухомлинського. Приймали гостей педагогів НВК Павлишської ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцею імені В.О.Сухомлинського. Тема доповіді «Природа – частинка нас самих, а байдужість до природи – це байдужість до власної долі» В.О.Сухомлинський.

 

Аналіз стану навчально-виховної роботи за розділами програми

 

Морально – етичне виховання

«Вчити дитину відчувати – це найскладніше, що є у вихованні. Школа сердечності, чуйності, доброти – це дружба, взаєморозуміння, повага в дитячому колективі» 

В.О. Сухомлинський

Протягом року педагоги закладу багато уваги приділяли створенню проблемних ситуацій по формуванню гармонійної, творчої особистості, здатної:

- співпереживати, розпізнавати добро і зло (насамперед, у самій собі);

- доброзичливо ставитися до навколишнього;

- знаходити красу в звуках, кольорі, слові, у взаєминах між людьми.

Особливо це ми бачили під час маминих свят, які відбулися 05 - 06.03.2020 за мотивами казок «Попелюшка» Шарля Перро у старших групах та «Козенятко Рудуду» у молодшо-середніх групах.

Ми знаємо, що без формування морального стержня, без прийняття відповідальності за кожне своє слово, думку, вчинок ніколи не буде переборена криза людяності в суспільстві, не збережеться людина в людині, тим більше не виросте людина з дитини, у якої скалічена душа.

Такі завдання вирішувались в минулому році і стоятимуть перед вихователями в новому.

Вирішувати ці завдання нам допомагають літературні оповідання і казки В.О. Сухомлинського, тому що його твори для дітей найбільше джерело впливу на їх почуття, переживання. Уроки, які Василь Сухомлинський дає в своїх оповіданнях – це уроки на все життя і для дорослих і дітей. Наше завдання навчити дітей осмислено відноситись до своїх почуттів, до свого внутрішнього світу, розвивати вміння керувати своїми почуттями. 

 

Ігрова діяльність

«Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка».

                                                                                               В.О. Сухомлинський

В закладі дошкільної освіти багато уваги приділяють грі – як основними виду діяльності дітей до шкільного віку, одним з характерних закономірностей дитячого розвитку, одним із основних засобів навчання. Найбільш важливими серед ігор для дітей дошкільного віку, як відомо, є творчі та розвивальні ігри, тривалі за часом. Що потребують багаторазових повторень одноманітних вправ, водночас захоплюють та зацікавлюють дітей.

Гра робить освітній процес емоційним, дієвим і дає змогу дитині здобути необхідні. 

В новому навчальному році нам педагогам необхідно шукати найбільш широке та ефективне використання дидактичних ігор для підвищення рівня розумового розвитку дітей і поліпшення їхнього рівня підготовки до школи. Адже дидактичні ігри являють собою багатопланове, складне педагогічне явище. Ігровий метод навчання дітей дошкільного віку – це і форма навчання, і самостійна ігрова діяльність, і засіб усебічного розвитку особистості дитини. Це перше завдання, яке потребує вирішення. 

В наступному році перед вихователями буде стояти ще одне важливе завдання – створення ігрового простору для дітей, забезпечення умов ігрового простору для гри.

Вільні матеріали стимулюють дітей до спілкування і взаємодії, заохочують до об’єднання і групової роботи, тобто вільні матеріали допомагають формувати соціальну компетентність, розвивати креативність й інноваційність. Слід зазначити, що доступні природні й побутові матеріали заохочують дітей обстежувати довкілля, під час маніпуляцій з ними малята активно здобувають знання про світ на основі власного досвіду 

В новому 2021 - 2022 н.р. нам необхідно передусім розв’язати наступну проблему: вихователі кожної групи має створити куточки вільних матеріалів сенсорні коробки (пластикові контейнери.) з ґудзиками, стрічками, кришечками від пляшок, мушлями, камінцями і т.д.

Отже давайте по-новому поглянемо на освітній простір кожної групової кімнати, можливо його можна під лаштувати під запити дітей?

Протягом року вихователі ігровій діяльності приділяли багато уваги. У грі виразно проявляються особливості мислення й фантазії дитини, її емоційність, активність, розвивається творчість, потреба у спілкуванні. Гра – це серйозна справа й для самої дитини. Гра – це фантастичний світ. «Гра дітей – дзеркало суспільства» - тонко підмітив чеський письменник Юліус Фучік. 

Наші вихователі допомагають дітям перетворювати гру на змістовну, цікаву діяльність, забезпечивши її дидактичну і виховну цінність і при цьому зберігши свободу творчого вираження дитини. Щороку вихователі поповнюють ігрову матеріальну базу:

- яселно-молодша група поповнили ігрові куточки новими іграшками за кошти батьків: перукарня, аптечка, лікарня, будівельний матеріал, кошики для мегамаркету, дерев’яні пазли, ляльки, магнітний конструктор, машинки, комплет касових апаратів для магазину;

- молодшо-середня група придбали в ігрові куточки за кошти батьків: плитолу, фетрові набори їжи (овочі, фрукти, вермішель, печиво), набори диких тварин і  свійських, настільні ігри, меблі в куточок для лікаря та авто трек;

- середньо-старша група батьки були особливо активні придбали: магнітну книжку, магнітне яйце-конструктор, сенсорна гра «Мішечок», пазли великого розміру («Прогулянка в лісі», «Транспорт»), шнурівки «Черевик», «Яблуко і черв’як», набори для кухні, театру, магнітний великий геометричний конструктор, математична гра, м’ячі, лопатки, відеречка, сітку для воріт, столи і стільці;

- старша група поповнили ігрові куточки за кошти батьків: пазлами, настільними іграшками, машинками, лего конструктором, набор «Перукарня», «Лікарня», «Аптечка».  

В цьому році перед вихователями буде стояти питання – як зробити ігрове середовище для дітей комфортним, розвивальним, безпечним і мотивованим? А ще куточки мають бути мобільними, не формальними. Чекаємо на цікаві пропозиції обговоримо найкращі з них.

 

Патріотичне виховання

«Патріотизм починається з любові  до людини.  Патріотизм починається з колиски… Вічно живим і незамінним джерелом патріотичних почуттів і переконань є любов сина і доньки до матері й батька, матері й батька до дітей, взаємна відданість і вірність, яка створює честь сім?ї.» 

 В.О. Сухомлинський

 

Лише національне виховання спроможне виплекати цілісну, високоморальну, патріотично налаштовану особистість. Тому в дитячому садку обов’язково має відчуватися національний дух. Так вважають педагоги нашого закладу.

Ми ставимо за мету:

- Виховувати у дітей та батьків патріотизм як найважливішу духовно-моральну і соціальну цінність; любов та повагу до захисників держави; готовність активно надавати посильну волонтерську допомогу;

- Збагатити знання дітей з історії рідного міста, його пам’яток, музеїв, української державності й громадянства, культури народу, його традицій, народних і державних свят;

- Формувати шанобливе ставлення до державних символів України – Герба, Прапора, Гімну;

- Підтримувати прагнення вихованців до самовираження, самореалізації;

- Залучати педагогічний колектив та батьків, громадські організації до реалізації завдань національно-патріотичного виховання на прикладах героїзму бійців АТО, волонтерів відповідно до положень Концепції національно-патріотичного виховання.

Головним підходом до втілення зазначених завдань обрали діяльнісний, аби не лише плекати в дітей (і дорослих) патріотичні почуття, а й спонукати проявляти їх у конкретних діях. Педагоги нашого дошкільного закладу знають, що любов до Батьківщини народжується з інтересу до найближчого довкілля, з милування красою рідної природи, з любові до рідного міста і краю. Тому ми велику увагу приділяємо проведенню екскурсій, піших та автобусних подорожей по історичних місцях міста, відвідуванню музеїв.

Любов до найрідніших людей, до рідного дому плекають батьки з колиски. І часточкою цієї любові є ціннісне ставлення до природи, що оточує дитину з перших днів життя. Прогулянки разом з батьками луками, лісом, спільна риболовля, вечеря біля вогнища запам’ятаються дитині на все життя. Саме ці почуття відтак стають фундаментом патріотичних та громадянських устремлінь молоді.

В роботі нашого колективу з дітьми з національно-патріотичного виховання ми завдячуємо всім: і педагогам, і помічникам вихователів, і батькам. Особливу подяку хочеться винести керівнику гуртка з патріотичного виховання – Ситюк Н.М., яка багато уваги і зусиль докладає в цьому напрямку. Діти з нею пізнають наше місто, музей, пам’ятники, їх історію, традиції – наші Щедрівки, виставки.

В зв’язку з епідемією та запровадженням карантину в цьому році не були проведені заплановані екскурсії до парку та світлиці Шевченка; розваги «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю…».

В наступному навчальному році ми плануємо провести розваги за уже підготовленим матеріалом та приділимо більшу увагу у ознайомлені дітей з українськими народними піснями.

 

Трудова діяльність

«Робота рук, у процесі якої здійснюється і розвивається розум, сприяє розвитку таких якостей розуму, як критичність, гнучкість, широта і активність думки» 

В.О. Сухомлинський

 

Проблема трудового виховання особливо гостро стала нині, коли духовні цінності дедалі більше відтісняються на задній план, коли панує бажання легко заробити гроші.

Значну увагу трудовому навчанню приділяв і В.О. Сухомлинський. «Трудове виховання, - зазначав він, - це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко, прекрасно».

Одне із завдань наших вихователів в процесі формування пізнавального інтересу до праці – доступно розкривати дітям її роль у житті та здоров’ї людини, підводити їх до самостійних висновків про корисність, суспільну значущість праці, взаємозалежність різних її видів.

На протязі року вихователі всіх вікових груп формували у дітей:

- елементарну обізнаність з працею дорослих,

- інтерес та повагу до різних професій,

- бажання долучатися до посильної предметно-практичної діяльності та прагнення виявляти творче схвалення до неї,

- мати базові уміння і навички у різних видах праці тощо.

В наступному році необхідно більше уваги приділити щодо навчання дітей виконанню обов’язків чергових по їдальні, заняттях, в куточку природи та колективній праці.

 

Розвиток мовлення та ознайомлення з навколишнім

«Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури…» 

В.О. Сухомлинський

Дошкільний вік – це один із головних етапів розвитку мови. У цей період дитина має оволодіти таким словником, який дав би змогу їй спілкуватися з однолітками і дорослими, успішно навчатися в школі, розуміти літературу, телевізійні та радіопередачі. Для того щоб цей процес пройшов успішно, наші педагоги застосовують різноманітні методи і прийоми роботи.

Тому, в новому навчальному році перед вихователями має стояти завдання створювати проблемні ситуації і пробуджувати у дитині потребу у вирішенні цієї проблеми. Вихователю необхідно створювати умови для знаходження способів її вирішення цієї проблеми розвитку дитини та створення кінцевого продукту в змістовній і насиченій взаємодії з дитиною.

Всі вихователі нашого закладу дошкільної освіти розвивають мову дітей постійно, під час різних видів діяльності. На спеціально організованих заняттях – тематичних та комплексних – педагоги реалізують мовленнєві завдання системно й послідовно. Головним завданням є саме розвиток мовлення, різні види роботи з граматики, лексики, звукової культури вихователі інтегрують навколо розповідання, використовуючи інтерактивні методи навчання. Педагоги будують мовленнєву взаємодію з дітьми як зі співрозмовниками, рівноправними партнерами. Діти залучаються до розмірковування, вибору, доведення, відстоювання своєї думки. Особливо вдало проводять заняття Ліждвой Л.М., Кривошлик О.М., Смірнова І.В., Некрасова Л.П., Єрмоленко Ю.М. Малигіна Ю.Т.

А також ми повинні продовжувати роботу над створенням філософських проектів тому що проектна діяльність сприяє:

- ефективному засвоєнню матеріалу;

- дає можливість впливати на візуальні, аудіо та кін естетичні канали сприйняття;

- сприяє реалізувати особистісно-орієнтований, диференційований проблемний підходи до засвоєння знань. 

Рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань. Всі вихователі розвивають мову дітей постійно, під час різних видів діяльності. На спеціально організованих заняттях тематичних та комплексних, педагоги реалізують мовленнєві завдання системно і послідовно. Головним завданням є саме розвиток мовлення, а різні види роботи з граматики, лексики, звукової культури вихователі інтегрують навколо розповідання, використовуючи інтерактивні методи навчання. Педагоги будують мовленнєву взаємодію з дітьми як зі співрозмовниками, рівноправними партнерами. Діти залучаються до розмірковування, вибору, доведення, відстоювання своєї думки. Особливо вдало проводять заняття з розвитку мовлення такі вихователі: Смірнова І.В., Некрасова Л.П., Малигіна Ю.Т., Ситюк Н.М.

В наступному році ми продовжуємо роботу над збагаченням мовлення наших дітей до складання описових розповідей з власного досвіду,  формуванням мовної творчості, грамотної правильної мови та вихованням любові до української мови.

 

Розвиток математичних здібностей

«Вчити мислити, розвивати мислення – це означає розвивати в кожної дитини обидві розумові сфери: образну і логіко-аналітичну, не допускати однобічності, але водночас уміло спрямовувати розумовий розвиток кожної дитини в русло, яке найбільш відповідає її природним нахилам.» В.О. Сухомлинський.

Головним завданням вихователів з цього розділу протягом минулого року було створення умов, за яких дитина зможе максимально розвинути свої логічно-математичні здібності, як шляхом самостійного пізнання дійсності, так і на організованих заняттях. І тут важливим є сам процес пізнання, тобто як вихователь підготує пізнавальне середовище.

Наші математики: Малигіна Ю.Т., Левадська Н.Л., Галай Л.М., Мозолевська Л.О., Некрасова Л.П. продумують кожне своє заняття і у кожного з них свій підхід і почерк. Вони дають хороші знання і, головне, навчають дітей досліджувати, включати логіку, робити висновки.

Проблема над якою в новому навчальному році мають посилено працювати вихователі груп:

- пізнавальні можливості дітей у цей період досить високі. Вони добре засвоюють не лише зовнішні ознаки предметів та явищ, а й їх внутрішні істотні зв’язки. Крім того, активно формується здатність до початкових форм абстрагування, узагальнення, умовисновків.

- сформувати основи образного та логічного мислення дошкільників ще до того, як вони розпочнуть навчання в школі.

- це можливо за умови, якщо навчання буде «проблемним»: міститиме елементи самостійної дослідницької роботи й спрямовуватиме дітей на творчий пошук. Тобто діяльність дітей буде не репродуктивною, а творчою.

Фізичне виховання

«Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне здоров’я, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили». 

В.О. Сухомлинський

Одним із пріоритетних напрямків у роботі нашого дошкільного навчального закладу є формування, збереження, зміцнення, відтворення здоров’я дітей. 

Вихователі дбають про безпеку дітей в дошкільному закладі і однією з основних умов безпеки дошкільників є розвиток у них самостійності, відповідальності та розуміння значення правильної поведінки в різному оточенні.

Також педагоги вчать дітей виконання всіх життєво необхідних гігієнічних норм та правил, які поступово стають природною потребою дитини.

Роль вихователя дошкільного навчального закладу полягає в організації умов для запровадження активних форм навчання кожного вихованця. При цьому педагог повинен намагатись моделювати або створювати ситуації, наближені до реальних.

Інструктор з фізкультури проводив у кожній групі цікаві прогулянки («Карта скарбів», «Мандрівники», «Моряки») та заняття на свіжому повітрі. 

Напередодні нового навчального року актуальним є питання організації методико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей, що є невід’ємною частиною освітнього процесу та медичного обслуговування дітей і входить до обов’язків багатьох працівників навчального закладу.

 

Художньо-естетичний розвиток

«Свій ідеал я вбачаю в тому, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зачудовано спинилась перед ним…» 

В.О. Сухомлинський

Образотворча, музична, театралізована, хореографічна діяльність дитини в закладі дошкільної освіти створює сприятливі умови для формування соціально активної, творчої особистості, здатної змінити світ на краще. Формування такої людини є результатом активної участі у творчому процесі, що забезпечує їй постійній тренінг позитивних емоцій, почуттів і переживань. А будь-яка позитивна емоція, як відомо, підвищує тонус кори головного мозку, що сприяє виникненню асоціативних зв’язків, і як результат, - формуванню індивідуальної обдарованості. 

Гавриленко Н.С. навчає дітей створювати образи об’єктів і явищ довкілля за допомогою різноманітних засобів художньої діяльності. На своїх заняттях Надія Сергіївна створює умови для розвитку здібностей своїх вихованців, формує їх здатність до самовираження і при цьому пріоритет надає розвиток почуттєвої сфери. Гавриленко Н.С. завжди активізує спогади дітей від спостережень в довкіллі різними засобами: відео спостережень, розгляд картин класичних художників.

Музичний керівник Гребініченко З.М., хореографи Корнет О.П., Породько О.В., керівник гуртка театралізованої діяльності Гулак Н.І., та керівник гуртка зображувальної діяльності Гавриленко Н.С. під час своїх занять з дітьми дбали про формування і розвиток мистецьких здібностей у дітей, розвиток їх емпатії. 

Наші педагоги дбають в першу чергу про розвиток у дітей таких якостей як спостережливість та емоційність. Вони допомагають відчути дітям радість, здивування, зацікавлення від пізнання нового.

Гавриленко Н.С. на своїх заняттях вправляє дітей в мистецьких техніках малювання навчання дітей різним жанрам живопису, вчить споглядати довкілля і вслухатися в нього щоб детальніше передати свої враження в малюнку.

На музичних заняттях Гребініченко З.М. діти експериментують із інструментами, звуками, музичний супровід завжди присутній під час розваг, театралізованої діяльності. А ще діти вчаться слухати мелодію і вірно співати, серцем і душею, співати розуміючи зміст пісні, співати і передавати свої почуття, свої емоції.

Породько О.В. і Корнет О.П. вчать дітей самовираженню в таночках і тут відбувається особлива форма спілкування де діти через плавні рухи, міміку, і жести передають певний образ. 

Гулак Н.І. під час інсценізації малих літературних творів, розігрування вистав вчить дітей вживатися в образ і проявляти своє особисте ставлення до героїв. Діти ж проявляють свої акторські здібності.

Отже, образотворча, музична, театралізована, хореографічна діяльність в закладі дошкільної освіти під керівництвом наших педагогів створює сприятливі умови для формування соціально активної, творчої особистості, здатної змінити світ на краще. 

На інших заняттях у своїх вихователів діти із захопленням малюють, створюють аплікації та ліплені вироби, інсценізують літературні твори, ознайомлюють із художніми надбаннями тобто розвивається, розкривається інтелектуально-творчий потенціал дитини, формується її життєва компетентність.

Отже, уява і фантазія допомагають педагогам створювати навколо своїх дітей ауру творчості, краси позитивних емоцій і це дає імпульс для виходу ззовні природних здібностей. В таких умовах діти переймаються духом творчості, у них з’являється бажання творити.  

Художньо-естетична діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять. У цьому виді діяльності дошкільники виявляють високу зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність. Ці фактори позитивно впливають на емоційний стан, загальний психічний розвиток дитини і разом з тим ця діяльність – є засобом всебічного розвитку дитини. 

Творчість дає змогу людині пізнавати й перетворювати дійсність. У процесі творчої діяльності змінюється й сама людина. Суспільство поступово починає усвідомлювати, що головне його багатство – людина, творча особистість. Вихователь має вчасно виявляти і розвивати творчі здібності дитини і основою такого процесу є художньо-естетична діяльність дитини у дошкільному віці. Дитяча художня творчість може мати не лише професійно зорієнтований характер, але й вирішувати завдання соціально-культурного розвитку особистості. 

Образотворча, музична, театралізована, хореографічна діяльність дитини в дошкільному навчальному закладі  створює сприятливі умови для формування соціально активної, творчої особистості, здатної змінювати світ на краще.

«Музика – це мова почуттів.» В.О. Сухомлинський

Музика у нас на особливому положенні. Музичний керівник закладу Гребініченко З.М. прививає дітям гарний смак, віддаючи пріоритет класичній музиці. Елементи музики, навіть взяті окремо є цінними засобами вихователя. Мелодія відкриває світ почуттів. Динаміка, тембр – загострюють слухове сприйняття. Співи – це багатостороннє дійство, яке об’єднує всі попередні. І ці завдання з успіхом здійснює на своїх заняттях  музичний керівник Гребініченко З.М.

Оформлення залу, в якому приймали участь всі небайдужі вихователі (Гавриленко Н.С., Ліждвой Л.М., Породько О.В., Шипко Н.П., Єрмоленко Ю.М.) створює атмосферу дива, казки. В цьому році залучали і креативну родину Андрієць Поліни (молодшо-середньої групу)

Тут оживає дерево життя і вкривається квітами весни, дарами осені; на стінах говорить зимова казка, казка теплого літа та яскравої осені. І всі ці дива створюються власними руками. Без сумніву, що створення таких умов залишають глибокий емоційний слід в душі дитини. Діти отримують нові емоційно пережиті знання і справжню радість від творчої самореалізації. А потім діти створюють свої казки і розповідають їх фарбами, віршами, музикою і рухами. Тож очевидним є і відповіді на питання: «особистостями народжуються чи стають? Чи почуття і емоції дітей менш глибокі і різноманітні, ніж у дорослих?» 

 

Ритм – розвиває увагу, зосередженість, здатність до тренувань. Саме про красу тіла, рухів, розуміння музики дітьми дбає керівник ритміки та хореографії Породько Ольга Василівна. Завжди енергійна і сповнена ідей, вона навчає дітей відчувати ритм і темп таночків, вболіває за те, щоб «юні артисти» відпрацювали та засвоїли необхідні рухи, щоб їх емоції доповнювали танок. Креативний підхід до складання віночків, які кожного разу з новими родзинками, прикрашають всі свята та розваги.

 

Театралізована діяльність теж важлива частина роботи педагогів Гулак Н.І. та Корнет О.П. Вони створюють театр рухів, дій. В репертуарі педагогів драматизація оповідань, казок, пісень. Завданням керівників гуртків є забезпечення участі всіх дітей в дійствах, при цьому педагоги виявляють здібності дітей і створюють умови для їх реалізації.

Корнет О.П. під час драматизації пісень в таночках вчить дітей відчути те, про що йде мова в пісні; навчає дітей відчути себе лебедем, пропустити цей образ через себе, відчути політ через змахи крил, розповісти про тривогу і сум пташиним тілом, руками і рухами.

В. Сухомлинський любив повторювати: «Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна скоїти поганого». Завдання театру, мистецтва вкласти таку скрипку в душу дитини і допомогти заграти їй на ній.

Наші вихователі не навчають, а душевно розмовляють, ведуть спільні з дітьми роздуми, висловлюють здогадки на які шукають відповіді.

На заняттях з зображувальної діяльності керівник гуртка    Гавриленко Н.С. вчить дітей малювати цю птаху.

Розкривати таємницю краси довкілля і навчати передавати її на папері – девіз, яким керується у своїй роботі Надія Сергіївна. Вона володіє природним даром малювати і, маючи добрий художній смак, прищеплює його дітям. В кожній дитині вона прагне розбудити бажання творити самим красу. А творити красу Надія Сергіївна навчає дітей за допомогою нетрадиційних методів і прийомів малювання. 

Складовою інтер’єру дошкільного закладу є постійно діюча виставка дитячих робіт у холі дошкільного закладу.

 «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнку, фантазії, творчості» В. Сухомлинський

 

Психологічна служба

«Знати дитину – це знати її силу і слабкості, розуміти її думки, переживання, бережно доторкатися до її серця. Знати дитину – це та найголовніша точка, де стикається теорія і практика педагогіки, де сходяться всі нитки педагогічного керівництва колективом.» 

В.О. Сухомлинський

 

Психологічний комфорт, відчуття безпеки, відчуття впевненості, адекватна самооцінка, співробітництво, уміння працювати в команді – ось ті умови, без яких немає ефективних результатів у навчанні дітей і формуванні творчого мислення. 

Разом з педагогами – предметниками, методистом корегувала освітній  процес з огляду на можливості і здібності кожної дитини.

 Протягом року надавала психологічну допомогу батькам та дітям - новачкам під час адаптації. Проаналізувавши матеріал по адаптації, розробила основні рекомендації для батьків, які допомагають дітям швидше призвичаїтись до умов освтнього закладу, які оформила в міні-консультацію «Адаптація».

 З дітьми молодшого дошкільного віку тестування проводилося за запитами батьків.

 З дітьми середнього дошкільного віку в плані роботи психологічного супроводу у листопаді 2020р. проведено контрольні зрізи розумового розвитку, спостереження, результати яких були оформлені в інформаційну карту особистісного розвитку.

Розробила анкету історії індивідуального психічного розвитку дитини, яку заповнили всі батьки, діти яких відвідують ЗДО. Інформація з анкет допомагають педагогам груп при адаптації дітей, слугують психологу, як банк інформації про родину та індивідуальні особливості дитини.

З дітьми старшого дошкільного віку на протязі навчального року в плані підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі, була проведена вхідна, нажаль карантин в цьому навчальному році не дав можливості провести вихідну діагностику дітям старших груп. 

Психологічна служба в дошкільному закладі забезпечує повноцінне психологічне управління виховним процесом, мета якого виходить перш за все з інтересів дитини: спільно з педагогічним колективом створюються умови, підбирається зміст і форми організації життя кожної дитини, які сприяють збереженню і зміцненню її фізичного та психічного здоров’я, забезпечують емоційний комфорт, можливості для повноцінного розвитку творчої активності, нахилів, здібностей.

Реалізація всіх цих завдань можлива за умови єдності вимог до дитини з боку її найближчого оточення (батьків, педколективу, інших людей). Тому психолог поглиблено працює над підвищенням психологічної та педагогічної компетентності батьків та педагогів. 

 

Робота логопедів

«Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури…» 

В.О Сухомлинський

 

У закладі дошкільної освіти щорічно зростає кількість дітей з різними вадами мовлення. Мовленнєвий розвиток дітей є одним із важливих етапів у їхньому житті, впливає на формування дитини як особистості, психічних процесів, сенсорної та інтелектуальної сфер. 

Головною метою логопедичної допомоги дітям в нашому дошкільному закладі є забезпечення навчання, виховання та розвитку дітей з вадами мовлення, а також попередження мовних порушень і слабкого засвоєння знань. Так вважають логопеди Поплавська К.С. і Кабанова Т.О.

Характеристика стану мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку показує, що діти пішли до школи із значними здобутками та новоутвореннями.

У дітей розвинулась звукова сторона мовлення:

- майже чиста звуковимова;

- діти здатні диференціювати звуки; зріс словниковий запас слів,

- діти засвоїли всі граматичні форми мовлення, здатні помічати і виправляти помилки у власному та чужому мовленні.

Логопеди Поплавська К.С. та Кабанова Т.О. дбають про оновлення матеріальної бази свого кабінету. За рік ними виготовлено багато посібників для розвитку мовленнєвого дихання, дидактичні ігри для читання слів і речень.

Щодня логопеди роблять мову дітей чистішою, правильною, залучаючи до цієї роботи вихователів, музкерівника і батьків. 

В наступному році логопеди беруть напрямок роботи на збагачення матеріальної бази з фонетичним слухом.

 

Англійська мова.

«Навчати дітей мислити, формувати і відстоювати свою точку зору - це завдання кожного вчителя і вчителя іноземної мови зокрема.» 

В.О. Сухомлинський

 

Навчання дошкільників уміння спілкуватися справедливо вважається одним з найголовніших педагогічних завдань. Мова є основним засобом пізнання культурного надбання людства. Знаючи кілька мов, людина яскравіше і повніше відчуває перлини світової культури.

Англійська мова впевнено ввійшла в життя нашого дитсадка. Прекрасний фахівець Юр’єва Н.М. навчає англійській мові дітей з 2-х річного віку. Всім відомо, що раннє дитинство – золота пора для оволодіння мовами. І не треба боятися, що рідна мова загине чи призупиниться. Виготський довів, що чим більше дитина вивчає іншу мову, тим більше вона заглиблюється в рідну. І чим більше мов вивчає, тим глибше розуміє свою. Цим і керується Юр’єва Н.М. в роботі з дітьми. Працює керівник гуртка цікаво, створюючи атмосферу невимушеності, гри, пісні і рухів.

Юр’єва Н.М. розпочала вводити в свою роботу з дітьми оповідання В.О. Сухомлинського і цю роботу буде продовжено в наступному році.

Отже, у наших дітей, які в ранньому дитинстві почали оволодівати двома мовами, в результаті – чудова пам'ять, вони на кінець року мають великий словниковий запас; діти демонструють вміння будувати складні синтаксичні конструкції і ставити елементарні запитання.

 

Ознайомлення з природою. 

«Думати, мислити діти навчаться лише тоді, коли педагог приходить до нього з думкою, запалює його своєю допитливістю, жадобою пізнання, передає йому почуття гордості мислення»

 В.О. Сухомлинський

 

Сучасним дітям, а надто тим, що мешкають у містах, бракує спілкування з природою і активної діяльності в ній. Наш заклад дошкільної освіти є тією зеленою оазою, де малюки разом з вихователями мають змогу спостерігати, відкривати досліджувати чарівний і неповторний світ у-всіх його кольорах, відтінках, звуках та дбати про збереження його краси й розмаїття. Вдале розташування нашого закладу, величезна зелена територія, на якій є і смарагдові ділянки лісу та саду, і квітучі галявини, - важлива передумова вибору напрямку еколого-валеологічного спрямування роботи. Багато дивовижного світу розкриваються перед дітьми, а вихователі привчають не тільки дослухатися до звуків і голосів природи, придивлятися до її краси, а ще й активно діяти в ній. У результаті в малят накопичуються враження не тільки про красу природи, а й про те, як вона змінюється, якщо докласти певних зусиль. Ми переконані, що виховання молодого покоління в традиції гармонійного спілкування і спілкування з природою та її раціонального використання є важливою формою екологічної освіти та пропаганди природоохоронних заходів. 

Цю роботу проводять з дітьми всі вихователі та керівники гуртків по природі Ліждвой Л.М. та Поплавська К.С.  

Дітей не треба змушувати досліджувати світ. Майже всі діти – природжені пристрасні дослідники. Але до слідження, не підкріплене законами логіки, може завести в глухий кут, привести до забобонів і помилок. 

Отже, завдання дорослих – дозволяти дітям вивчати все, що їх оточує, і непомітно їхні висновки. 

 

Робота з батьками

«Виховання дітей – це віддача духовних сил... Прекрасні діти виростають в тих сім’ях, де батько і мати по-справжньому люблять один одного і в той же час люблять і поважають людей.» 

В.О. Сухомлинський

Хочеться розпочати з таких слів, що відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти несуть батьки. (Закон України «Про освіту», п.3 ст.11) відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільнює сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. (Закон України «Про дошкільну освіту», п. 2-3 ст.8)

Стосунки вихователів з батьками вихованців, нажаль, не завжди складаються гармонійно. Причина? Очікування сторін від взаємодії не збігаються: багато хто з батьків рішуче вилучає себе з числа людей, відповідальних за виховання-навчання їхніх дітей (мовляв, є спеціально навчені для цього люди), і перекладає ці обов’язки на плечі педагогічних працівників садочка. Причому «діалог» педагогів і батьків швидко набуває рис вимогливості й надмірних очікувань від вихователів. Зрозуміло, що за таких умов інша сторона не може почуватися комфортно. 

Перед нами, педагогами стоїть непросте завдання: навчитися вибудовувати відносини з батьками в іншому ключі, ніж дотепер, - з позиці фахівців, які знають свою справу. Дитячий садок – не караоке, де можна замовити будь-яку мелодію за бажанням батьків. Навіть ідеальний варіант не задовольнить абсолютно всіх.

Вихователі повинні мати обґрунтовану концепцію, чітко визначені цінності та пріоритети, які він зуміє донести до батьків як споживачів, замовників освітніх послуг, тоді тата й мами скоріше приймуть їх і погодяться з ключовими принципами.

Під час освітнього процесу діти отримують знання через: спостереження і спілкування; дослідження й аналізування; читання оповідань, казок та їх обговорення. 

Ми навчили дітей: 

- помічати навколишній світ у всій його красі й багатогранності;

- радіти кожній зустрічі з об’єктами природи, милуватись ними;

- усвідомлювати що ми не самі в цьому світі природи – є брати наші менші та представники рослинного світу;

- усвідомлювати що все в світі природи взаємопов’язано і взаємозалежне;

- в природі все влаштовано мудро і має своє призначення і користь;

- всі представники живої і неживої природи потребують, нашого захисту і уваги;

- формуванню світобаченню дітей через: 

- розвиток пізнавальної діяльності; 

- розвиток пізнавальної діяльності - хто поряд з нами;

- розвиток соціально-моральної діяльності – «Як жити поряд з іншими?»

- розвиток емоційно-чуттєвого сприйняття;

- ми навчали дітей на основі літературних творів осмислювати ідеї оповідань.

 

Але серед всього позитиву є також і недоліки: 

- формальність окремих куточків;

- недієвість куточку чергових, природи;

- відсутність доступного сенсорного обладнання.

 

Кожен рік сідаючи до написання річного плану, задумуєшся над тим головним завданням, яке необхідно підняти на розгляд всього колективу. Ми завжди вибудовували цілі і мету виховання за логікою: навчити, залучити, допомогти адаптуватися, щоб в результаті наших зусиль, як би в нагороду, дитина стала щасливою. За всіх часів для мене, як директору важливо було створити такі умови для дітей, щоб їм було цікаво ж іти в дитячому закладі. В цьому ж навчальному році в країні проходить реформування освіти – вводиться нова Українська школа. (далі НУШ)

Головними завданнями є реалізація Концепції, йде мова про створення абсолютно нового освітнього середовища, у якому кожна дитина буде почуватися щасливою та вільною у своєму розвитку, а також впровадження методики «навчання через гру». Що таке НУШ для дошкільних закладів? Які завдання стоять перед вихователями ЗДО? Спочатку розберемо суть НУШ для школи.

Нова українська школа – це назва реформи загальної середньої освіти, яку нині реалізовує міністерство освіти і науки України. Основна ідея Нової української школи – компетентне навчання. Суть НУШ полягає в переході від школи інформаційної, яка дає учням лише знання й певні вміння та навички, до школи компетентностей ХХІ ст. одне з основних завдань реформування й модернізації освіти в Україні – сформувати й розвинути систему неперервної освіти. Наступність і неперервність освіти тісно пов’язані.

В умовах реалізації Концепції «Нової української школи» питання наступності між дошкільною й початковою школами освіти особливо хвилює педагогів дошкільних закладів. Адже майбутній учень НУШ – це теперішній вихованець закладу дошкільної освіти. Як якісно підготувати дитину до шкільного навчання? Що нам потрібно знати про Нову українську школу? Які зміни відбулися в системі освіти з новою реформою щодо підготовки дітей до школи? Яким повинен бути сучасний педагог щоб надати якісну освіту дитині-випускнику для навчання в НУШ? Саме ці запитання й чимало інших турбують педагогів дошкільного закладу, тому що саме від вихователів залежатиме готовність дитини до навчання в школи.

Є люди, які залишають по собі яскравий слід, бо здатні змінювати світ на краще, - це наші вихователі. Кожен з них яскрава індивідуальність. І мрії вихователів про те, щоб наші вихованці в майбутньому стали успішними людьми, самодостатніми, зумівши ми себе реалізувати і зберегти при цьому свою індивідуальність та розкривши свої таланти свої «співучі пір’їни».

Ми, педагоги, завжди вибудовували цілі і мету виховання за логікою: навчати, залучити, допомогти адаптуватися, щоб в результаті наших зусиль, як би в нагороду, людина стала щасливою.

Дуже добре, коли батьки вихователі залишають дітям у спадок дві речі – це коріння і крила. Хто знає, як створений світ, стане придатним для життя дитини - комфортним, безпечним, досконалим. Як поєднати реальний непростий світ нашого буття з чистою вірою в казку, справедливість, добро? Ми будемо вирішувати і ці проблемні завдання всі разом – і батьки і вихователі. 

Тому, в новому навчальному році перед педагогічним колективом будуть стояти наступні завдання:

 

1. Турбота про здоров’я дітей – вихованню здорової особистості.

2. Формування сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької компетенції дітей. 

3. Формування відповідального і ціннісного ставлення до довкілля в усіх видах освітньої діяльності та спілкуванні з природою.

4. Створення освітнього середовища для всебічного гармонійного розвитку дошкільників.